Російська окупаційна влада продовжує послідовне нищення всього живого й справедливого в окупованому Криму. 14 і 15 жовтня 2025 року стали черговими днями ганьби для так званої «російської юстиції» — днями, коли в’язня прирекли на смерть, а беззахисних жінок кинули за ґрати.

Вирок, який убиває: справа імама Ленура Халілова

57-річний імам Ленур Халілов, засуджений у 2021 році до 18 років колонії суворого режиму, мав бути звільнений за станом здоров’я. Медична комісія підтвердила: у нього — рак печінки з метастазами, гепатит С, гіпертонія, кісти в печінці та нирках. Районний суд Архангельська ухвалив рішення про звільнення.

Але 14 жовтня Архангельський обласний суд, за поданням прокурора Нікіти Рязанова, скасував це рішення. Іншими словами, прокурор вирішив, що імам має померти у колонії. Після засідання Ленура Халілова, який брав участь у суді по відеозв’язку із Сімферополя, знову затримали й кинули до СІЗО-2.

Це не просто правовий абсурд — це повільна страта під виглядом «судового рішення». Так російська влада карає за віру, за гідність, за належність до кримськотатарського народу.

Ранкові обшуки: жінок забирають із домівок

Наступного ранку, 15 жовтня, російські силовики одночасно увірвалися до будинків чотирьох кримськотатарських жінок.
• У Бахчисараї — до матері п’ятьох дітей, Есми Німетулаєвої, дружини політв’язня Ремзі Німетулаєва.
• У селі Холмівка — до студентки педагогічного коледжу та виховательки дитсадка Насіби Саїдової.
• У Долинному — до Ельвізи Алієвої.
• В Орлівці — до Февзіє Османової.

Після обшуків усіх жінок вивезли до так званого «управління ФСБ по Республіці Крим та м. Севастополю». Їм інкримінують участь у «терористичній організації» — стандартне звинувачення, яким окупанти намагаються зламати спротив і залякати громаду.

Системна війна проти гідності

Репресії проти кримських татар — це вже не серія випадковостей, а відпрацьована політика Москви. Залякування, тортури, переслідування духовенства, шантаж через дітей і родини — усе це елементи однієї мети: зламати народ, що не скорився.

Кожен обшук, кожне затримання, кожен вирок — це крик про допомогу, що лунає з окупованого півострова. І кожен такий крик — нагадування, що окупація ніколи не буває «мирною».

Відповідальність і пам’ять

Дії російських силовиків грубо порушують Женевські конвенції, принципи міжнародного гуманітарного права та базові норми людяності. Це свідома політика ізоляції, спрямована на стирання кримськотатарської ідентичності, духовності та голосу правди.

Та жоден прокурор і жодне «управління ФСБ» не зможуть заглушити цю правду. Вона живе в очах матерів, у словах імамів, у стійкості всього народу.

Світ має знати: у Криму триває не просто окупація — там щодня відбувається злочин проти людяності.

Прес-служба ДУМАРК