uk

МЕЧЕТЬ АЛЬ-АКСА: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

Одного разу пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Не можна вирушати в дорогу, крім як до трьох мечетей: до цієї моєї мечеті (в Медині), до Заповідної мечеті (в Мецці) та мечеті аль-Акса (в Єрусалимі)». (Аль-Бухарі 1179, Муслім 1397).

В даному хадисі говориться про три святині Ісламу і про останню з них ми поговоримо сьогодні. Мечеть «Аль-Акса» перекладається як «віддалена мечеть», вона була другим храмом служіння одному Богові на Землі: Муслім передає від Абу Зарра: «Одного разу я запитав: «О посланець Аллага, яка мечеть була побудована на землі першою?». Він відповів: «Заповідна мечеть (Аль-Масджид aль-Харам)». Я запитав: «А після неї?» Він відповів: «Віддалена мечеть (Аль-Масджид aль-Акса)». Я запитав: «А скільки років пройшло між побудовою однієї й іншої?» Він відповів: «Сорок років», після чого додав: “Вся земля є мечеттю («масджид»- місце для поклоніння), і де б не застав тебе час молитви , виконуй її».

Хто саме побудував першим мечеть Аль-Аксу? Деякі вчені сходяться на тому, що її звів Адам, як і Заповідну мечеть, а вже відновив її в повній красі пророк Соломон (Сулейман, мир йому). Після Сулеймана було знищення храму вавилонянами під проводом Навузардана в 586 році до нашої ери. Потім він був знову відновлений Зоровавелем, нащадком пророка Давида (Давуда, мир йому) після повернення юдеїв з вавилонського полону. І вже другий храм був знищений римлянами в 70 році нашої ери за чергове повстання юдеїв. Єрусалимський храм був знищений, він був зрівняний з землею, а в часи імператор Адріан, після повстання Бар-Кохби, навіть заборонив юдеям селитися в Єрусалимі. Пізніше Римська імперія прийняла християнство як державну релігію, але відношення до Храму і храмової гори не змінилося. Там довгі роки був смітник, звалище і ніхто не прагнув відновити цей храм, можливо це пов’язано з вірою християн, що лише Месія зможе відновити Храм. Але, так чи інакше, в такому жалюгідному стані, зустріли це місце перші мусульмани, сподвижники пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), які знову відкрили Кудс (Єрусалим). Учні пророка Мухаммада прекрасно знали про святість Кудса, його околиць та мечеті аль-Акса, адже сам Коран говорить про це: «Слава Тому, Хто переніс уночі раба Свого з Мечеті Забороненої до Мечеті Віддаленої(аль-Акси) задля того, щоб показати йому частину знамень Наших. Ми благословили околиці її, і Він — Всечуючий, Всевидячий!» (Сура Ісра, аят 1).

Тому Умар ібн-аль-Хаттаб, правитель правовірних того часу, одразу наказав звести на місці мечеті Аль-Акса молельню кімнату, де власне і звершував молитви. Пізніше, вже наприкінці сьомого і на початку восьмого століття нашої ери, за правління Омеядів відбулолся грандіозне будівництво споруд храмової гори (яка вся вважаться територією аль-Акси). Це і центральна споруда комплексу – мечеть «Купол скелі». Це і молельня (мусолля) Марвані, молельня Бурака, мечеть «аль-Киблі». З тих пір лише природні катаклізми (землетруси) руйнували споруди, збудовані омеядами, основні ж будівлі лишились незмінними до сьогодні. Коли хрестоносці захопили Святу Землю, то храмову гору захопили лицарі тамплієри, себто храмовники. Вони зробили з мечеті аль-Акса свою резиденцію, де знаходилась церква. Салахудін Аюбі знов відкрив Святу Землю і відновив мечеть аль-Аксу як культову споруду. Потім довгий час історії цієї мечеті припадає на правління Високої Порти, яка керувала Шамом (історична область сучасного Лівану, Сирії, Палестини) аж до падіння Османської держави і поділ колишніх земель імперії між європейськими державами. Палестина, разом з Кудсом відійшла до Великої Британії аж до 1948 року, коли припинилась дія мандату і було проголошено про створення держави Ізраїль. Невдоволення мусульман тим, що їхні землі передали іншій державі було неймовірним, це викликало ряд воєн, які отримали назву арабо-ізраїльські і які не припиняються до сьогодні, адже мусульмани були несправедливо позбавленні своїх земель, святинь і власного управління і тому воєнне, соціальне, конфесійне протистояння в Палестині не припиняються і носять перманентний характер.

Також мечеть аль-Акса є першою киблою мусульман, тобто напрямком звершення молитв (намазів). Це було на початку періоду, коли молитва (намаз) стала обов’язковою в Ісламі. Аль-Бара бін Азіба сказав: «Я молився разом з посланцем Аллага, мир йому і благословення Аллага, в сторону Кудса протягом шістнадцяти або сімнадцяти місяців, а потім ми повернулись до кибли в Мецці». (Аль-Бухарі і Муслім)

Коли було наказано звершувати молитву в сторону мечеті аль-Акса, то пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) покорився наказу свого Господа. Цей наказ був отриманий під час відомої події – аль-Ісра ва аль-мірадж (перенесення і вознесіння). Це було наприкінці мекканського періоду. Незабаром Пророк (мир йому і благословення Аллага) разом зі своїми сподвижниками зробили переселення в Медину. Як відомо, в Медині проживали юдейські племена бану Надір, бану Курейза, бану Кайнука. Деякі з юдеїв прийняли Іслам, такі як Абдуллах ібн Салям, але більшість з-них не увірували в Пророка (мир йому і благословення Аллага) і почали вести себе зарозуміло і зверхньо, висміювали мусульман і докоряли їм, що вони звертаються в намазі до Кудса. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) дуже хотів, аби напрямком молитви стала Заповідна мечеть і тоді Аллаг зіслав аят з сури Бакара, наказав це: «Ми бачили, як блукав небом погляд твій. І Ми спрямували тебе до кибли, якою ти будеш задоволений. Поверни ж своє обличчя у бік Заповідної Мечеті! І де б ви не були, повертайте обличчя своє саме у цей бік. Воістину, ті, яким дано Писання, знають, що саме такою є істина від Господа їхнього. Аллаг не омине того, що робите ви». (аят 144)

Також серед особливостей мечеті аль-Акса є те, що вона є місцем, куди пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) був перенесений і вже звідти здійнявся на небеса. Під час тієї подорожі пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) зустрічав інших пророків, здійнявся на сьоме небо до Лотосу крайньої Межі, отримав наказ від Аллага звершувати щоденний п’ятиразовий намаз, в самій мечеті аль-Акса він читав колективний намаз разом з іншими пророками в якості імама (керівника).

 

 

Comments are closed.

Abu Havsa Umar ibn al-Hattab (Allah ondan razı olsun) bildirgenine köre: “Men, Allahnıñ Peyğamberi (sallaLLahu aleyhi ve sellim), aytqanını eşitken edim: “Bütün areketler yalıñız niyetlerge köre (qabul etilir) ve er bir insan tek niyetine köre alır. Buña köre de, Allah ve onıñ elçisi içün köçüv (hicret) etken kişi, Allah ve onıñ elçisi içün köçüv (hicret) etkeni sayılır, dünya malları ya da bir qadınnen evlenmek içün köçüv (hicret) etken kişi, o zaman onıñ köçüvi (hicreti) ne niyetinen yapılsa öyle qabul etilecektir”.