У Городищенській виправній колонії №96 відкрито мечеть
З милості Аллаха завершено роботи з ремонту та облаштування мечеті у Державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)», і відтепер вона розпочала повноцінне функціонування.
У зв’язку з цим, за погодженням з керівництвом установи, була проведена благодійна ініціатива — приготування та роздача гарячої їжі (плову) серед засуджених.
Варто зазначити, що ще раніше між Релігійною організацією «Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим» та Державною установою «Городищенська виправна колонія (№96)» була підписана офіційна Угода про співпрацю, яка стала основою для проведення духовно-виховної роботи та реалізації подібних ініціатив.
Основою цієї діяльності є Іслам — релігія, яка спрямована на очищення людини, виправлення її норову та повернення до правильного шляху. Мета цієї роботи — не просто присутність в установі, а донесення до людей змісту віри, покаяння та відповідальності перед Всевишнім Аллахом.
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
«المسلم من سلم المسلمون من لسانه ويده، والمهاجر من هجر ما نهى الله عنه»
У достовірному хадісі, який передав імам аль-Бухарі від Абдуллаха ібн Амра (нехай буде задоволений ними Аллах), Пророк ﷺ сказав:
«Мусульманин — це той, від язика і рук якого люди перебувають у безпеці, а переселенець (мухаджир) — це той, хто залишив те, що заборонив Аллах».
Сьогодні багато людей на волі дивляться на тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі, з осудом і відчуженням. Це зрозуміло. Але важливо пам’ятати: інколи Аллах випробовує людину, ламає її звичне життя не для того, щоб знищити, а для того, щоб повернути її до Себе.
Всевишній Аллах говорить у Священному Корані:
﴿قُلْ يَا عِبَادِيَ الَّذِينَ أَسْرَفُوا عَلَىٰ أَنْفُسِهِمْ لَا تَقْنَطُوا مِن رَّحْمَةِ اللَّهِ ۚ إِنَّ اللَّهَ يَغْفِرُ الذُّنُوبَ جَمِيعًا ۚ إِنَّهُ هُوَ الْغَفُورُ الرَّحِيمُ﴾
[الزمر: 53]
«Скажи: “О раби Мої, які були несправедливими до самих себе! Не втрачайте надії на милість Аллаха. Воістину, Аллах прощає всі гріхи. Воістину, Він — Прощаючий, Милосердний”» (сура «Аз-Зумар», 53 аят).
Також Всевишній говорить:
﴿وَهُوَ الَّذِي يَقْبَلُ التَّوْبَةَ عَنْ عِبَادِهِ وَيَعْفُو عَنِ السَّيِّئَاتِ وَيَعْلَمُ مَا تَفْعَلُونَ﴾
[الشورى: 25]
«Він — Той, Хто приймає покаяння від Своїх рабів, прощає погані вчинки та знає все, що ви робите» (сура «Аш-Шура», 25 аят).
Практика показує, що людина, яка щиро звертається до Аллаха, може змінитися до невпізнання. Ті, хто в минулому жили в агресії, грубості та безвідповідальності, починають:
— контролювати свої вчинки;
— уникати конфліктів;
— проявляти повагу до оточуючих;
— усвідомлювати тяжкість своїх помилок.
І найголовніше — такі люди починають щиро каятися у скоєному та переживати за свої минулі дії.
Посланець Аллаха ﷺ розповів історію людини, яка вчинила величезний гріх, але щиро покаялася, і Аллах прийняв її покаяння.
Імам Муслім передає у своєму «Сахіху» від Абу Саїда аль-Худрі (нехай буде задоволений ним Аллах), що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
«كان فيمن كان قبلكم رجل قتل تسعة وتسعين نفسا، فسأل عن أعلم أهل الأرض، فدل على راهب، فأتاه فقال: إنه قتل تسعة وتسعين نفسا، فهل له من توبة؟ فقال: لا، فقتله فكمل به مائة. ثم سأل عن أعلم أهل الأرض، فدل على رجل عالم، فقال: إنه قتل مائة نفس، فهل له من توبة؟ فقال: نعم، ومن يحول بينه وبين التوبة…»
Пророк ﷺ розповів:
«Серед тих, хто жив до вас, був чоловік, який убив дев’яносто дев’ять людей. Він запитав про найзнаючішу людину на землі, і його направили до монаха. Він прийшов до нього та сказав: “Я вбив дев’яносто дев’ять людей. Чи є для мене покаяння?” Той відповів: “Ні”. Тоді він убив і його, довівши кількість убитих до ста. Потім він знову почав шукати найзнаючішу людину, і його направили до вченого. Він сказав: “Я вбив сто людей. Чи є для мене покаяння?” Вчений відповів: “Так. І хто може стати між тобою та покаянням?..”»
Далі в хадісі повідомляється, що ця людина вирушила до землі праведних людей, але померла дорогою. І хоча вона ще не встигла зробити жодного доброго вчинку, Аллах прийняв її покаяння через щирість її наміру та прагнення змінитися.
Цей хадіс є величезним нагадуванням про те, що двері милості Аллаха відкриті доти, доки людина щиро повертається до Нього.
Це не зовнішній тиск і не примус. Це внутрішня зміна, яка відбувається через віру. Людина починає сама стримувати себе від зла, тому що усвідомлює відповідальність перед Аллахом.
Інколи ті, кого вважали найгіршими у минулому, здатні створити найкраще майбутнє — якщо Аллах відкриє їхні серця.
Варто також усвідомлювати: можливо, одна виправлена душа в колонії — це врятовані десятки, а то й сотні життів на волі після її звільнення. Саме так формується справжня безпека суспільства.
Такі зміни неможливо досягти лише жорсткими заходами. Вони відбуваються тоді, коли змінюється серце.
Саме тому духовно-виховна робота, заснована на релігійних цінностях, відіграє важливу роль у процесі виправлення.
Проведена ініціатива стала частиною цієї системної роботи. Вона сприяла зміцненню атмосфери поваги, зниженню напруженості та створенню умов, за яких люди готові чути та сприймати наставлення.
Окремо висловлюємо щиру вдячність адміністрації установи. Їхня відкритість до співпраці, розуміння важливості духовно-виховної складової та зважений підхід свідчать про глибоке усвідомлення відповідальності перед суспільством і державою. Саме такі мудрі кроки дозволяють не лише забезпечувати порядок, але й досягати головної мети — реального виправлення людини.
Наша діяльність не обмежується лише цим напрямком. Ми продовжуємо допомагати й іншим категоріям тих, хто потребує підтримки, зокрема в умовах сучасних викликів. Все це є частиною системної роботи, спрямованої не лише на підтримку засуджених, а й на благо всього суспільства.
Нехай Аллах прийме наші зусилля та зробить їх причиною виправлення, милості та добра.
Наша боротьба триває!










