Хутба до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Спільна історія та боротьба!
Перша частина
Хвала Аллагу, Який встановив у світі, створений Ним, справедливість, а зульм (несправедливість) проголосив темрявою, що затьмарює шлях!
Шановні брати та сестри!
Немає в нашій релігії місця для для несправедливості (зульму). Відняти в людини право, принизити її гідність, зруйнувати її дім, знищити її ідентичність — усе це форми зульму, які Аллаг суворо заборонив та покарає за це в Судний День!
:قال الله تعالى
“وَلَا تَحْسَبَنَّ اللَّهَ غَافِلًا عَمَّا يَعْمَلُ الظَّالِمُونَ ۚ إِنَّمَا يُؤَخِّرُهُمْ لِيَوْمٍ تَشْخَصُ فِيهِ الْأَبْصَارُ”
«Не думай, що Аллаг не помічає того, що роблять нечестивці. Він дарував їм відстрочку до того Дня, коли застигнуть погляди» (Сура Ібрахім, 14:42)
:قال النبي صلى الله عليه وسلم
“اتَّقُوا الظُّلْمَ، فَإِنَّ الظُّلْمَ ظُلُمَاتٌ يَومَ القِيَامَةِ”
«Остерігайтеся зульму, бо зульм стане темрявами в День воскресіння» (Сахіх Муслім, хадіс № 2578)
Ба більш, Аллаг заборонив зульм Собі й зробив його забороненим між нами:
يا عبادي إنِّي حرَّمتُ الظُّلمَ على نفسي وجعلتُهُ بينَكم محرَّمًا فلا تَظالموا
“О мої раби! Воістину, Я заборонив Собі зульм (несправедливість) і зробив його забороненим між вами, тож не чиніть несправедливості одне одному” (Хадіс кудсі, Сахіх Муслім, № 2577).
Брати мої, ми — нащадки тих, хто у травні 1944 року в одну ніч втратив усе: рідну домівку, могили предків, навіть право говорити рідною мовою. Вигнання, яке назвали “депортацією”, було нічим іншим, як організованим злочином проти цілого народу.
О віруючі, 18 травня — день нашої спільної пам’яті. У цей день 1944 року наш народ, кримські татари, був зірваний зі своєї землі. Матері — без дітей. Діти — без батьків. Тіла — без могил. Душі — без права на спокій. Це не лише наша історія. Це — історія мусульман Кавказу, чеченців, інгушів, балкарців. Історія месхетинських турків, волзьких татар, казахів, узбеків, які знали, що таке примусове переселення і нищення духовного коріння.
Депортація — це вершина зульму. Це не просто географічне переміщення людей. Це спроба стерти їх з історії. Спроба забрати у них пам’ять, мову, віру.
Але пам’ять — це не лише смуток. Пам’ять — наша духовна броня. Пам’ять — це не лише день скорботи. Пам’ять — це наш духовний щит. Вона не дає нам розчинитися в забутті, не дає дозволу на зневіру.
Ми згадуємо не лише злочини — хоча ми маємо їх пам’ятати, щоб знову не допустити. Ми згадуємо тих, хто віддав своє життя в дорозі вигнання, хто помер у холодних ешелонах, у голоді, приниженні, самотності — Інша Аллаг, вони — шахіди, і вони в Раю.
:قال النبي صلى الله عليه وسلم
“الشُّهَدَاءُ خَمْسَةٌ: المطعون، والمبطون، والغَرِق، وصاحب الهدم، والشهيد في سبيل الله”
«Шахідів — п’ятеро: той, хто помер від чуми, хто від хвороби живота, хто потонув, хто загинув під завалами, і той, хто загинув на шляху Аллага» (Сахіх Аль-Бухарі, № 2674; Муслім, № 1914)
Ми згадуємо і тих, хто вижив. Дідусів і бабусь, які не зламались. Які, незважаючи на біль і злидні, не втратили віри, зберегли мову, передали іслам, виховали наших батьків і нас.
Так, наш народ по волі Аллага проходить через велике випробування, і ми згадуємо тих, хто причетний до цього, хто звершив цей зульм. Бо імена катів теж мають бути записані, щоб ніхто не зміг сказати: «Ми не знали». Бо згадка про злочинців — це теж частина справедливості.
:قال الله تعالى
“ذَٰلِكَ وَلَوْ يَشَاءُ اللَّهُ لَانتَصَرَ مِنْهُمْ وَلَٰكِن لِّيَبْلُوَ بَعْضَكُم بِبَعْضٍ”
«Так! Якби Аллаг побажав, то помстився б їм Сам, але Він прагне випробувати одних із вас іншими. Вчинки тих, які ведуть боротьбу на шляху Аллага, Він ніколи не зробить марними» (Сура Мухаммад, 47:4)
Через всю цю пам’ять — і про мучеників, і про свідків, і про злочинців — до нас приходить сила. Бо той, хто пам’ятає — не скориться. Бо той, хто пам’ятає — уже не раб. Бо той, хто пам’ятає — здатен боротися.
:قال الله تعالى
“وَذَكِّرْهُم بِأَيَّامِ اللَّهِ ۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَاتٍ لِّكُلِّ صَبَّارٍ شَكُورٍ”
«…та нагадай їм про Дні Аллага». Воістину, в цьому — знамення для кожного терплячого, вдячного!» (Сура Ібрахім, 14:5)
Як було вже сказано, ми не єдиний народ, який пережив вигнання. Наші брати — чеченці, інгуші, балкарці, месхетинські турки і всі народи Кавказу — теж відчули, що таке вагони смерті, чужа земля, і мовчання світу. Усі ці депортації — пляма на сумлінні людства. І саме тому ми не маємо права мовчати сьогодні, коли сучасна росія знову чинить зульм — проти України, проти нашого народу, проти людяності.
Але Аллаг — Справедливий. І ніколи несправедливість не триватиме вічно. Ми — свідки нової фази зульму: сьогодні війна, яку розв’язала росія проти України, знову торкнулася нашого народу. Знову ми бачимо депортації, зникнення, катування. Знову наші народи проходять через біль.
Але і цього разу — ми не мовчимо. І цього разу — ми боремось, як нам наказує Всевишній. Бо наша боротьба — це джигад за справедливість. Ми не боремось з ненавистю, а з вірою. Ми прагнемо не помсти, а відновлення справедливості, повернення до дому, збереження правди.
:قال الله تعالى
وَجَاهِدُوا فِي اللَّهِ حَقَّ جِهَادِهِ هُوَ اجْتَبَاكُمْ وَمَا جَعَلَ عَلَيْكُمْ فِي الدِّينِ مِنْ حَرَجٍ مِّلَّةَ أَبِيكُمْ إِبْرَاهِيمَ هُوَ سَمَّاكُمُ الْمُسْلِمِينَ مِن قَبْلُ وَفِي هَذَا لِيَكُونَ الرَّسُولُ شَهِيدًا عَلَيْكُمْ وَتَكُونُوا شُهَدَاءَ عَلَى النَّاسِ فَأَقِيمُوا الصَّلَاةَ وَآتُوا الزَّكَاةَ وَاعْتَصِمُوا بِاللَّهِ هُوَ مَوْلَاكُمْ فَنِعْمَ الْمَوْلَى وَنِعْمَ النَّصِيرُ
«Боріться ж на шляху Аллага гідною Його боротьбою! Він обрав вас і не зробив у релігії жодних труднощів. Така релігія Ібрагіма, вашого батька! Він назвав вас мусульманами ще раніше й у цьому [Корані], щоб Посланець був свідком для вас, а ви були свідками людям. Звершуйте молитву, давайте закят і тримайтеся за Аллага! Він — Охоронець ваш! Прекрасний Охоронець, прекрасний Помічник!» (Сура Хадж, 22:78)
Друга частина
Слава Аллагу, Який створив народи різними, але об’єднав їх під знаменом Ля іляга ілля-Ллаг.
О віруючі!
О умма Мухаммада — широка і багатогранна, яка простягається від індонезійських островів до африканських пустель, від карпатських гір до мекканської долини.
Мусульмани завжди були народами з багатою палітрою — різні мови, звичаї, географія, але серце — одне. Іноді ми не розуміємо одне одного, не чуємо болю іншого. Але хіба не сказав Аллаг:
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُونِ
«Воістину, ця ваша громада — громада єдина! А Я — Ваш Господь, тож поклоняйтесь Мені!» (Сура Пророки, 21:92)
Тому, ми не маємо дозволити цим відмінностям стати нашими бар’єрами.
:قال الله تعالى
“يَا أَيُّهَا النَّاسُ إِنَّا خَلَقْنَاكُم مِّن ذَكَرٍ وَأُنثَى وَجَعَلْنَاكُمْ شُعُوبًا وَقَبَائِلَ لِتَعَارَفُوا إِنَّ أَكْرَمَكُمْ عِندَ اللَّهِ أَتْقَاكُمْ إِنَّ اللَّهَ عَلِيمٌ خَبِيرٌ”
«О люди! Воістину, Ми створили вас із чоловіка та жінки й зробили вас народами та племенами, щоб ви знали одне одного. Воістину, найшановніші з-посеред вас перед Аллагом — найбільш богобоязливі! Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Всевідаючий!» (Сура Аль-Худжурат, 49:13)
Ми маємо будувати єдність не лише на словах, а на справі. Об’єднувати зусилля — в боротьбі за збереження нашої віри, за права пригнічених, за відновлення справедливості. І в центрі цієї єдності — слова, які ніколи не втрачають сили:
لا إله إلا الله
:قال النبي صلى الله عليه وسلم
“مَنْ قَالَ: لا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ دَخَلَ الْجَنَّةَ”
«Той, чиїми останніми словами будуть “Ля іляха ілля Аллаг”, увійде до Раю» (Сунан Абу Давуд, хадіс № 3116)
Таким чином, наш спільний дах — це віра. Це слова “Ля іляга ілля-Ллаг” — немає бога, гідного поклоніння, окрім Аллага. Саме ці слова об’єднують всіх нас, ким ми не були! Саме ці слова повинні бути нашою метою. Ми повинні піднімати, відстоювати їх, жити з ними, ради них та помирати з ними!
Брати, якщо ми забуваємо свою мету — ми втрачаємо орієнтири. А якщо зберігаємо віру — ми зберігаємо все. Наша спільна мета — це піднесення істини, це боротьба за істинну справедливість, це збереження пам’яті не для помсти, а для очищення майбутнього, гідного життя наших дітей!
О, Аллаг! Зроби нас з тих, хто пам’ятає, і не мовчить. З тих, хто шукає Твоєї милості і бореться за правду!
О, Аллаг! Об’єднай наші серця. Зміцни наш дух. Даруй нам терпіння і перемогу у цій боротьбі. Амін!