РІШЕННЯ РАДИ УЛЕМІВ

щодо розгляду фактів наклепу, безпідставних публічних звинувачень та внесення смути (фітни)

Рада улемів, розглянувши заяву імама Духовного управління мусульман Криму Рустема Асанова, публічні виступи та відеозаписи громадянки Айше Борсеітової, (зокрема: https://www.instagram.com/reel/DWHFKqbDFy4/

https://www.instagram.com/reel/DWHFPCTDFUJ/

https://www.tiktok.com/@aysheborseitova/video/7621134014371351828?_r=1&_t=ZS-950qA1WsFPR

а також беручи до уваги те, що Верховний Муфтій Криму підтвердив викладені обставини, та те, що громадянці Айше Борсеітовій була надана можливість публічного вибачення та спростування своїх слів, (https://www.facebook.com/reel/915244961392983) однак звинувачення з її боку продовжують поширюватися у публічному просторі та соціальних мережах у агресивній формі,

1. Щодо публічних звинувачень

Рада улемів, відповідаючи на поставлені питання, постановляє:

Публічне звинувачення конкретних осіб у можливих злочинах, заподіянні шкоди або інших правопорушеннях без надання доказів за шаріатом є наклепом (бухтан) та несправедливим звинуваченням (зульм) і відноситься до тяжких заборонених діянь.

Всевишній Аллаг сказав:

وَالَّذِينَ يُؤْذُونَ الْمُؤْمِنِينَ وَالْمُؤْمِنَاتِ بِغَيْرِ مَا اكْتَسَبُوا فَقَدِ احْتَمَلُوا بُهْتَانًا وَإِثْمًا مُبِينًا

«А ті, які ображають віруючих чоловіків і жінок без того, що вони вчинили, — беруть на себе наклеп і очевидний гріх» (сура «Аль-Ахзаб», 33:58)

2. Щодо публічного визначення «винних» без доказів

Публічне проголошення конкретних осіб винними або підозрюваними без доказів та без рішення законного суду є забороненим діянням, що порушує честь і гідність мусульманина та є великим гріхом.

Всевишній Аллаг сказав:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اجْتَنِبُوا كَثِيرًا مِنَ الظَّنِّ إِنَّ بَعْضَ الظَّنِّ إِثْمٌ

«О ті, які увірували! Уникайте багатьох припущень — воістину, деякі припущення є гріхом» (сура «Аль-Худжурат», 49:12)

3. Щодо підриву авторитету керівництва та внесення розколу

Поширення заяв, що підривають довіру до духовного керівництва мусульман, представницьких органів кримськотатарського народу, сіють ворожнечу, недовіру та провокують протистояння між мусульманами, за шаріатом відноситься до:

• внесення смути (фітни);
• розколу серед мусульман (тафріка);
• підриву єдності громади (іхтіляф, що веде до фітни).

Такі дії є тяжко забороненими.

Аллаг Всевишній сказав:

وَاعْتَصِمُوا بِحَبْلِ اللَّهِ جَمِيعًا وَلَا تَفَرَّقُوا

«Тримайтеся всі разом за канат Аллага і не розділяйтеся» (сура «Алі Імран», 3:103)

І також:

وَالْفِتْنَةُ أَشَدُّ مِنَ الْقَتْلِ

«Смута (фітна) гірша за вбивство» (сура «Аль-Бакара», 2:191)

4. Особливі обставини часу

Рада улемів особливо зазначає, що зазначені дії здійснюються в умовах:

• війни;
• окупації Криму;
• переслідування кримськотатарського народу;
• складної політичної та суспільної ситуації, в якій єдність мусульман та кримськотатарського народу має особливе значення.

Внесення смути, поширення наклепу, підрив довіри до керівництва та провокування розколу в таких умовах є особливо тяжким діянням, оскільки це послаблює громаду, підриває її єдність та грає на користь ворогам мусульман.

З точки зору шаріату, фітна у час слабкості умми є одним із найтяжчих гріхів, оскільки її наслідки торкаються не однієї людини, а всієї громади.

Аллаг Всевишній сказав:

وَلَا تَنَازَعُوا فَتَفْشَلُوا وَتَذْهَبَ رِيحُكُمْ

«Не сперечайтеся між собою, щоб не ослабнути і не втратити силу» (сура «Аль-Анфаль», 8:46)

5. Загальна шаріатська кваліфікація дій

Сукупність дій, а саме:

• публічні бездоказові звинувачення;
• наклеп;
• публічна дискредитація керівництва;
• образи та приниження;
• поширення агресивних звинувачень;
• провокування недовіри;
• внесення смути та розколу,

за шаріатом кваліфікується як: наклеп (бухтан); несправедливе звинувачення (зульм); внесення смути (фітна); розкол серед мусульман (тафріка).

Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) сказав:

إِنَّ الْكَذِبَ يَهْدِي إِلَى الْفُجُورِ

«Воістину, брехня веде до нечестя» (передали аль-Бухарі та Муслім)

І також:

سِبَابُ الْمُسْلِمِ فُسُوقٌ

«Образа мусульманина — це нечестя» (аль-Бухарі, Муслім)

6. Щодо керівництва релігійною громадою та звершення обрядової діяльності в мечеті

Рада улемів окремо зазначає, що згідно з нормами шаріату, керівництво релігійною громадою (імамат, управління релігійною громадою, духовне керівництво) та звершення обрядової діяльності в мечеті є відповідальністю, яка покладається виключно на чоловіків, які мають відповідні знання, сан, авторитет та довіру громади.

Всевишній Аллаг сказав:

إِنَّ اللَّهَ يَأْمُرُكُمْ أَنْ تُؤَدُّوا الْأَمَانَاتِ إِلَى أَهْلِهَا

«Воістину, Аллаг наказує вам довірене віддавати тим, хто гідний цього» (сура «Ан-Ніса», 4:58)

І сказав Всевишній:

الرِّجَالُ قَوَّامُونَ عَلَى النِّسَاءِ

«Чоловіки є відповідальними за жінок…» (сура «Ан-Ніса», 4:34)

Також керівництво громадою є видом відповідального піклування, про яке Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

كُلُّكُمْ رَاعٍ وَكُلُّكُمْ مَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ

«Кожен із вас є опікуном, і кожен із вас відповідатиме за тих, хто під його опікою» (аль-Бухарі, Муслім).

І також сказав:

لَنْ يُفْلِحَ قَوْمٌ وَلَّوْا أَمْرَهُمُ امْرَأَةً

«Не матиме успіху народ, який довірив свою справу жінці» (аль-Бухарі)

Також згідно ханафітського мазхабу, жінка не може очолювати людей у колективній молитві та проводити інші змішані колективні богослужіння:

У аль-Хіда́я сказано:

«ولا يجوز اقتداء الرجال بالمرأة»

“Чоловікам не дозволено слідувати за жінкою (в намазі)” (т. 1, с. 56, дар аль-Фікр);

у Бадаї ас-Санаї:

«وأما اقتداء الرجال بالمرأة فلا يجوز عندنا»

“Що ж до слідування чоловіків за жінкою — це не дозволено у нас” (т. 1, с. 157, дар аль-Кутуб аль-Ільмія);

у аль-Фатава аль-Хіндія:

«ولو أمّت المرأة الرجال لم تصح صلاتهم»

“Якщо жінка очолить чоловіків у намазі — їхня молитва недійсна” (т. 1, с. 85, дар аль-Фікр);

у Радд аль-Мухтар:

«لا يصح اقتداء الرجل بالمرأة»

“Недійсним є слідування чоловіка за жінкою (в молитві)” (т. 1, с. 565, дар аль-Фікр);

а в аль-Мабсут:

«لأن المرأة ليست من أهل الإمامة للرجال»

“Тому що жінка не належить до тих, хто може бути імамом для чоловіків” (т. 1, с. 191, дар аль-Ма‘ріфа);

всі ці та інші джерела однозначно підтверджують недійсність імамату жінки для чоловіків.

Також, особа, яка: поширює наклеп; сіє смуту; провокує розкол; публічно ображає мусульман; дискредитує духовне керівництво, не може виконувати функції керівника релігійної громади, оскільки такі дії суперечать нормам шаріату та підривають довіру громади.

7. Постанова Ради улемів

На підставі викладеного Рада улемів постановляє:

1. Визнати публічні звинувачення, поширені громадянкою Айше Борсеітовою, наклепом (бухтан).
2. Визнати її публічні дії такими, що мають ознаки внесення смути (фітни) та розколу серед мусульман.
3. Визнати зазначені дії тяжким порушенням норм шаріату.
4. Визнати, що особа, яка здійснює подібні дії, не може керувати релігійною громадою та виступати від імені мусульман.
5. Закликати мусульман утримуватися від поширення смути, наклепу та бездоказових звинувачень та зберігати єдність громади.

Секретар Засідання:             ДАШЕВСЬКИЙ В.А.

Голова Ради Улемів
РО ДУХОВНЕ УПРАВЛІННЯ МУСУЛЬМАН
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ                                          ХАЙРУЛЛАЄВ Е.І.